відлучка

Значення в інших словниках

1. відлучка — відлу́чка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. відлучка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлучка — ВІДЛУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлу́ка. Одного ранку, після довгої одлучки, Роман прийшов до класу (С. Васильченко); У Кузнецова не виявилось ніяких документів, що дозволяли б йому відлучку з місця розташування його частини (А. Словник української мови у 20 томах
4. відлучка — ВІДЛУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлу́чення. У Кузнецова не виявилось ніяких документів, що дозволяли 6 йому відлучку з місця розташування його частини (Головко, II, 1957, 521). Словник української мови в 11 томах