відомщати —
відомща́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
відомщати —
відімщати, -аю, -аєш, недок., відомстити, відімстити, -мщу, -мстиш, док., рідко. Те саме, що мститися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відомщати —
ВІДОМЩА́ТИ, рідко ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, рідко ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., кому, чому і без дод. Те саме, що мсти́ти. Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом. За батенька відомщати, За нещасну рідну мати [матір] (М.
Словник української мови у 20 томах
відомщати —
МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док.
Словник синонімів української мови
відомщати —
ВІДОМЩА́ТИ, ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., рідко. Те саме, що мсти́тися. Наткнувся в темряві на відро з мазутою і пригадав раптом, як давно колись в їхньому селі парубки відомщали дівкам… (Гончар, Новели...
Словник української мови в 11 томах