відпечаток —
відпеча́ток іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
відпечаток —
ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6. Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди – відпечатки ботинок [ботинків], що потяглися кудись на горище (О. Гончар); Одпечатки [пальців] були подібні до того, як рисують на географічних картах морські течії (В. Винниченко).
Словник української мови у 20 томах
відпечаток —
ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака).
Словник синонімів української мови
відпечаток —
ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6. Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди — відпечатки ботинок, що потяглися кудись на горище (Гончар, Партиз.
Словник української мови в 11 томах