відпечаток

ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко.

Те саме, що відби́ток 1, 6.

Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди – відпечатки ботинок [ботинків], що потяглися кудись на горище (О. Гончар);

Одпечатки [пальців] були подібні до того, як рисують на географічних картах морські течії (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. відпечаток — відпеча́ток іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відпечаток — хохл. (отпечаток) відбиток відбитка, відтиск, слід  Словник чужослів Павло Штепа
3. відпечаток — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака).  Словник синонімів української мови
4. відпечаток — ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6. Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди — відпечатки ботинок, що потяглися кудись на горище (Гончар, Партиз.  Словник української мови в 11 томах