відпечаток
ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6.
Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди — відпечатки ботинок, що потяглися кудись на горище (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 117);
Зміни, що відбулися в житті радянських дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (Іст. укр. літ., II, 1956, 220).
Словник української мови (СУМ-11)