відпочиваючий —
відпочива́ючий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
відпочиваючий —
Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває, відпочиваючи На Україні, зокрема в Криму і Карпатах, щороку відпочиває багато трудящих у різних будинках відпочинку...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
відпочиваючий —
ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який відпочиває. На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушено (з наук. літ.); // у знач. ім. відпочива́ючий, чого, ч.; відпочива́юча, чої...
Словник української мови у 20 томах
відпочиваючий —
ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, ..
Словник синонімів української мови
відпочиваючий —
ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відпочива́ти 1. На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушена (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 40); // у знач. ім. відпочива́ючий, чого...
Словник української мови в 11 томах