відпочиваючий
ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який відпочиває.
На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушено (з наук. літ.);
// у знач. ім. відпочива́ючий, чого, ч.; відпочива́юча, чої, ж. Те саме, що відпочива́льник, відпочива́льниця.
Відпочиваючі .. сиділи б з вудлищами на берегах затканих серпанком туману річок або спокійних озер, вивіряючи своє рибальське щастя... (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)