відпочиваючий

ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відпочива́ти 1.

На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушена (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 40);

// у знач. ім. відпочива́ючий, чого, ч. Те саме, що відпочива́льник.

Відпочиваючим створюють всі умови, щоб скоріше вони набиралися сил і здоров’я, бадьорими поверталися до творчої праці (Рад. Укр., 28. ІХ 1960, 3).

Значення в інших словниках

1. відпочиваючий — відпочива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відпочиваючий — Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває, відпочиваючи На Україні, зокрема в Криму і Карпатах, щороку відпочиває багато трудящих у різних будинках відпочинку...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
3. відпочиваючий — Випочивал, (вона) випочивалка  Словник чужослів Павло Штепа
4. відпочиваючий — ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який відпочиває. На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушено (з наук. літ.); // у знач. ім. відпочива́ючий, чого, ч.; відпочива́юча, чої...  Словник української мови у 20 томах
5. відпочиваючий — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, ..  Словник синонімів української мови