Значення в інших словниках
-
відпроваджувати —
відпрова́джувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відпроваджувати —
-ую, -уєш, недок., відпровадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати. 2》 Насильно відводити кого-небудь у певне місце. || рідко. Відводити когось убік від інших з якоюсь метою. 3》 розм. Посилати, відсилати когось або щось куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відпроваджувати —
ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. кого. Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати.
Словник української мови у 20 томах
-
відпроваджувати —
див. виганяти
Словник синонімів Вусика
-
відпроваджувати —
ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...
Словник синонімів української мови
-
відпроваджувати —
ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати. Потім він відпроваджував Стефанію додому (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах