Значення в інших словниках
-
відправник —
(хто посилає щось поштою) адресант.
Словник синонімів Полюги
-
відправник —
відпра́вник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
відправник —
-а, ч. Той, хто відправляє, пересилає щось куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відправник —
ВІДПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто відправляє, пересилає щось куди-небудь. До цих переказів звикли на новій пошті, й ніхто, діставши одного разу спокійну, стриману відсіч, не наважувався більше питати, видати...
Словник української мови у 20 томах
-
відправник —
ВІДПРА́ВНИК (той, хто посилає листа, телеграму і т. ін.), АДРЕСА́НТ. Прочитавши на конверті ім'я і прізвище відправника — Андрія Семенця, Марина не відразу й згадала, хто це такий (Л. Дмитерко); Здивований, він починає читати адресу.
Словник синонімів української мови
-
відправник —
ВІДПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто відправляє, пересилає щось куди-небудь. Прочитавши на конверті ім’я і прізвище відправника — Андрія Семенця, Марина не відразу й згадала, хто це такий (Дмит., Наречена, 1959, 149).
Словник української мови в 11 томах