Значення в інших словниках
-
відрижка —
відри́жка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
відрижка —
-и, ж. Те саме, що відригування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відрижка —
ВІДРИ́ЖКА, и, ж. 1. Вихід повітря зі шлунка через рот, іноді з частинками їжі. В животі починало бурчати, вибухала одрижка, в роті ставало огидно-кисло (В. Винниченко); – Та шампанське я п'ю тільки наступного дня. Відрижка мені від нього подобається.
Словник української мови у 20 томах
-
відрижка —
ВІДРИ́ЖКА, и, ж. Те саме, що відри́гування. Відрижка є частою ознакою захворювання шлунково-кишкового тракту (Заг. догляд за хворими, 1957, 110).
Словник української мови в 11 томах