відрижка

відри́жка

-и, ж.

Те саме, що відригування.

Значення в інших словниках

1. відрижка — відри́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відрижка — хохл. (отрижка) надха надха, див. одрижка  Словник чужослів Павло Штепа
3. відрижка — ВІДРИ́ЖКА, и, ж. 1. Вихід повітря зі шлунка через рот, іноді з частинками їжі. В животі починало бурчати, вибухала одрижка, в роті ставало огидно-кисло (В. Винниченко); – Та шампанське я п'ю тільки наступного дня. Відрижка мені від нього подобається.  Словник української мови у 20 томах
4. відрижка — ВІДРИ́ЖКА, и, ж. Те саме, що відри́гування. Відрижка є частою ознакою захворювання шлунково-кишкового тракту (Заг. догляд за хворими, 1957, 110).  Словник української мови в 11 томах