Великий тлумачний словник сучасної мови

відринути

відри́нути

-не, док.

1》 неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось.

2》 перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відринути — відри́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відринути — Шугати, шугнути, шуганути, див. ринутися  Словник чужослів Павло Штепа
  3. відринути — ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, .. кров відринула від обличчя (Ю. Яновський). 2. кого, що і без прям. дод., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.  Словник української мови у 20 томах
  4. відринути — ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, ..кров відринула від обличчя (Ю. Янов., II, 1954, 139). 2. перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.  Словник української мови в 11 томах