відринути —
відри́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відринути —
-не, док. 1》 неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. 2》 перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відринути —
ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, .. кров відринула від обличчя (Ю. Яновський). 2. кого, що і без прям. дод., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.
Словник української мови у 20 томах
відринути —
ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, ..кров відринула від обличчя (Ю. Янов., II, 1954, 139). 2. перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось.
Словник української мови в 11 томах