відринути
Шугати, шугнути, шуганути, див. ринутися
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відринути — відри́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відринути — -не, док. 1》 неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. 2》 перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відринути — ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, .. кров відринула від обличчя (Ю. Яновський). 2. кого, що і без прям. дод., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось. Словник української мови у 20 томах
- відринути — ВІДРИ́НУТИ, не, док. 1. неперех. Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось. Мишуню охопили могутні почуття, ..кров відринула від обличчя (Ю. Янов., II, 1954, 139). 2. перех., заст. Відсторонити кого-небудь, відкинути щось. Словник української мови в 11 томах