відрікатися

Вирікатися, виректися, повирікатися, зрікатися, зректися, позрікатися, відмовлятися, відмовитися, подівмовлятися, відпекуватися, відпекатися, відпектися, повідпекуватися, сахатися, сахнутися, відсахуватися, відсахнутися, повідсахуватися, цуратися, відцуратися, зіцуратися, поцуратися, уцуратися

Значення в інших словниках

1. відрікатися — відріка́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відрікатися — ВІДРІКАТИСЯ – ЗРІКАТИСЯ – ЗАРІКАТИСЯ Відрікатися, відректися, -ечуся, -ечешся (від кого-чого, кого, чого). – Тяжко їй було відрікатись від свого щастя... (Г.Квітка-Основ’яненко); Я відрікаюся всього (І.Франко). Зрікатися, зректися (кого, чого, що робити).  Літературне слововживання
3. відрікатися — -аюся, -аєшся, недок., відректися, -ечуся, -ечешся. док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відрікатися — ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось; зрікатися (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. відрікатися — див. відмовляти  Словник синонімів Вусика
6. відрікатися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. відрікатися — Відріка́тися, -ка́юся, -ка́єшся; відректи́ся, -речу́ся, -че́шся; відрі́кся, -рекла́ся, -рекли́ся; відрі́кшись від кого, від чого й рідше кого, чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. відрікатися — ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся. док., від кого-чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось.  Словник української мови в 11 томах