відсвіт —
ві́дсвіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
відсвіт —
-у, ч. 1》 Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск. 2》 рідко. Відбите зображення кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсвіт —
ВІ́ДСВІТ, у, ч. 1. Відбите світло; відблиск. Відсвіти вибухів видно навіть удень (В. Собко); Крізь шибки видно гірські шпилі, забарвлені відсвітами сонця (А. Шиян); На чорну ..
Словник української мови у 20 томах
відсвіт —
ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал.
Словник синонімів української мови
відсвіт —
ВІ́ДСВІТ, у, ч. 1. Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск. Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі.., кладучи слабі відсвіти на землю (Гончар, Таврія..
Словник української мови в 11 томах
відсвіт —
Відсвіт, -ту м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. І. 265.
Словник української мови Грінченка