Значення в інших словниках
-
відтінок —
(різновид кольору) півтон, перелив, (незначна різниця) нюанс.
Словник синонімів Полюги
-
відтінок —
відті́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
відтінок —
(кольору) нюанс, забарвлення, полиск, відлиск, р. сутінок; (значень) варіянт, варіяція, с. відмінність, видозміна, різновид; відтінь.
Словник синонімів Караванського
-
відтінок —
[в'ідт’інок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
відтінок —
-нку, ч. 1》 Один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється від основного кольору ступенем яскравості й густоти. || Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відтінок —
ВІДТІ́НОК, нку, ч. 1. Один із різновидів відповідного кольору, барви. Змінюючи тони і відтінки у синьо-голубій гамі, цвіте барвами широкий луг (І. Волошин); Ми були б дуже раді бачити тунель, обличкований мармуром найніжніших відтінків (М.
Словник української мови у 20 томах
-
відтінок —
ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше.
Словник синонімів української мови
-
відтінок —
Ві́дті́нок, -ті́нку; -ті́нки, -нків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відтінок —
ВІДТІ́НОК, нку, ч. 1. Один із різновидів відповідного кольору, барви, який відрізняється від основного кольору та його інших різновидів ступенем яскравості й густоти. Змінюючи тони і відтінки у синьо-голубій гамі, цвіте барвами широкий луг (Вол., Сади..
Словник української мови в 11 томах