Значення в інших словниках
-
віспуватий —
віспува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
віспуватий —
-а, -е. Покритий шрамами од віспи; рябий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віспуватий —
ВІСПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами від віспи; рябий. Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (І. Франко); Його віспуваті щоки схожі на сірий шлях, прибитий краплинами дощу (М. Стельмах); У Гречаного віспувате обличчя – ніби соняшник, з якого меткі горобці позбивали насіння (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
-
віспуватий —
ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи), ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ (ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ), ТАРАНКУВА́ТИЙ розм., ДЗЮБА́ТИЙ розм. У Гречаного віспувате обличчя — ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є.
Словник синонімів української мови
-
віспуватий —
ВІСПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами від віспи; рябий. Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (Фр., VIII, 1952, 411); Його віспуваті щоки схожі на сірий шлях, прибитий краплинами дощу (Стельмах, Хліб.., 1959, 118).
Словник української мови в 11 томах