віспуватий
ВІСПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами від віспи; рябий.
Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (Фр., VIII, 1952, 411);
Його віспуваті щоки схожі на сірий шлях, прибитий краплинами дощу (Стельмах, Хліб.., 1959, 118).
Словник української мови (СУМ-11)