Значення в інших словниках
-
віялка —
ві́ялка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
віялка —
-и, ж. Сільськогосподарська машина, що сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віялка —
ВІ́ЯЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, яка сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту. З розчинених дверей амбару йшов густий стовп пороху й чувся гуркіт віялки і гомін людських голосів (В. Винниченко); Давид крутив віялку (А.
Словник української мови у 20 томах
-
віялка —
ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник...
Словник синонімів української мови
-
віялка —
Ві́ялка, -яки, -лці; ві́ялки, ві́ялок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
віялка —
ВІ́ЯЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, що сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту. В разі засмічення насіння зернових.. його очищають на сортувалках, віялках (Бур’яни..
Словник української мови в 11 томах