віялка

ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник Б. Грінченка); На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги,.. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. віялка — ві́ялка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. віялка — Війка, віячка  Словник чужослів Павло Штепа
3. віялка — -и, ж. Сільськогосподарська машина, що сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віялка — ВІ́ЯЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, яка сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту. З розчинених дверей амбару йшов густий стовп пороху й чувся гуркіт віялки і гомін людських голосів (В. Винниченко); Давид крутив віялку (А.  Словник української мови у 20 томах
5. віялка — Ві́ялка, -яки, -лці; ві́ялки, ві́ялок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. віялка — ВІ́ЯЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, що сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту. В разі засмічення насіння зернових.. його очищають на сортувалках, віялках (Бур’яни..  Словник української мови в 11 томах