Значення в інших словниках
-
гвардієць —
гварді́єць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гвардієць —
[гвард’ійcц'] -йц'а, ор. -йцеим, м. (на) -йцеив'і/-йц'у, мн. -йц'і, -йц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
гвардієць —
-йця, ч. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гвардієць —
ГВАРДІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.). Не одна панянка спалила своє хире серце об палючий погляд бравого гвардійця (Панас Мирний); Конвой із двох гвардійців повів його поміж стінами, через двір...
Словник української мови у 20 томах
-
гвардієць —
див. воїн
Словник синонімів Вусика
-
гвардієць —
ГВАРДІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.). Не одна панянка спалила своє хире серце об палючий погляд бравого гвардійця (Мирний, III, 1954, 282); Солдат, гвардієць, він будує армію нового гвардійського типу...
Словник української мови в 11 томах