гегемонія —
гегемо́нія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гегемонія —
Термін, використовуваний передусім Грамші та його послідовниками на позначення непримусових аспектів класового панування, тобто спроможності панівного класу використовувати чинники соціалізації для нав’язування решті населення своїх власних цінностей і переконань.
Енциклопедія політичної думки
гегемонія —
-ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гегемонія —
ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж., книжн. Провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві. Під себе ми своїх сусід не підгортали, Над гегемонію [вище гегемонії] свободу покладали (П.
Словник української мови у 20 томах
гегемонія —
гегемо́нія (від грец. ηγεμονία – провід, керівництво) керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів або держав (напр., гегемонія пролетаріату).
Словник іншомовних слів Мельничука
гегемонія —
ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, виливі, керівництві. Маркс і Енгельс дали основні начерки ідеї гегемонії (керівної ролі) пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 75); Резолюція [1925...
Словник української мови в 11 томах
гегемонія —
рос. гегемония (грец. hegemo-nia — провід, керівництво) — керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів або держав.
Eкономічна енциклопедія