гегемонія

Термін, використовуваний передусім Грамші та його послідовниками на позначення непримусових аспектів класового панування, тобто спроможності панівного класу використовувати чинники соціалізації для нав’язування решті населення своїх власних цінностей і переконань.

Значення в інших словниках

1. гегемонія — гегемо́нія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гегемонія — -ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гегемонія — Пановність, див. домінувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. гегемонія — ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж., книжн. Провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві. Під себе ми своїх сусід не підгортали, Над гегемонію [вище гегемонії] свободу покладали (П.  Словник української мови у 20 томах
5. гегемонія — гегемо́нія (від грец. ηγεμονία – провід, керівництво) керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів або держав (напр., гегемонія пролетаріату).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. гегемонія — Гегемо́ні́я, -і́ї, -і́єю (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гегемонія — ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, виливі, керівництві. Маркс і Енгельс дали основні начерки ідеї гегемонії (керівної ролі) пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 75); Резолюція [1925...  Словник української мови в 11 томах
8. гегемонія — рос. гегемония (грец. hegemo-nia — провід, керівництво) — керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів або держав.  Eкономічна енциклопедія