гегемонія
ГЕГЕМО́НІЯ, ї, ж., книжн.
Провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві.
Під себе ми своїх сусід не підгортали, Над гегемонію [вище гегемонії] свободу покладали (П. Куліш);
Мрії розвіялись, надії не виправдались, і, замість миру й злагоди, почалась боротьба між учорашніми союзниками за сфери впливу й гегемонію (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)