гегеп

ГЕГЕ́П, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. геге́пнутися.

Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. гегеп — геге́п вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. гегеп — виг. Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гегеп — Гегеп меж. = геп.  Словник української мови Грінченка