Орфографічний словник української мови

гегеп

геге́п

вигук

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гегеп — виг. Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гегеп — ГЕГЕ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. геге́пнутися. Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. гегеп — Гегеп меж. = геп.  Словник української мови Грінченка