гегеп —
виг. Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гегеп —
ГЕГЕ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. геге́пнутися. Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
гегеп —
Гегеп меж. = геп.
Словник української мови Грінченка