Значення в інших словниках
-
глоса —
Гло́са: — тлумачення незрозумілих місць у творі, особливо у творах стародавніх авторів [47]
Словник з творів Івана Франка
-
глоса —
гло́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
глоса —
(від гр. glossa — мова, говір) у риториці Арістотеля і пізніше це слова та вирази, що перебувають поза звичайним уживанням, якісь особливі (архаїзми, поетизми тощо).
Словник стилістичних термінів
-
глоса —
-и, ж., лінгв. 1》 Незрозуміле слово або вираз. 2》 Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що даються на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глоса —
ГЛО́СА¹, и, ж. 1. лінгв. Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що подають на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів.
Словник української мови у 20 томах
-
глоса —
• глоса (грец. γλωσσα — мова, говір; застаріле чи рідковживане слово) - рідковживане, незрозуміле слово чи вислів переважно з класичних творів грец. та рим. письменників, з старод. пам'яток писемності; пояснення, переклад цього слова.
Українська літературна енциклопедія
-
глоса —
гло́са (лат. glossa – слово, що потребує тлумачення, від грец. γλώσσα – мова, говір) 1. Невживане або незрозуміле слово чи вираз, що трапляються в тексті, й пояснення до них. 2. Троп, у якому замість загальновживаного слова використано менш вживане.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
глоса —
I науковий коментар постанови або вироку суду. II рукописна вставка на полях або між рядками тексту, яка містить пояснення або коментарі до важких для розуміння виразів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
глоса —
Гло́са, -си, -сі (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
глоса —
ГЛО́СА, и, ж., лінгв. Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що даються на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів.
Словник української мови в 11 томах