головотяп —
головотя́п іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
головотяп —
-а, ч., зневажл. Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
головотяп —
ГОЛОВОТЯ́П, а, ч., зневажл. Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу. Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
головотяп —
ГОЛОВОТЯП, а, чол., зневажл. Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу. Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів, відсталих і косних нечесних людей (Радянське літературознавство, 5, 1957, 100).
Словник української мови в 11 томах