головотяп
ГОЛОВОТЯ́П, а, ч., зневажл.
Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу.
Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ГОЛОВОТЯ́П, а, ч., зневажл.
Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу.
Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)