голь —
голь іменник жіночого роду голота арх.
Орфографічний словник української мови
голь —
-і, ж., заст. Голота.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голь —
ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота. За рідний край, за власний сон Він бився на Сулі. А з ним такая ж голь сама, Що їй – і виходу нема (І. Багряний); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Микола Чернявський); – Чи така, як ви, голь потрібна комусь? (Д.
Словник української мови у 20 томах
голь —
ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота. Стара супиться та все бурчить: — Нащо нам та голь нещадима здалася! (Вовчок, І, 1955, 113); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Черн., Поезії, 1959, 124).
Словник української мови в 11 томах
голь —
Голь, -лі ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Словник української мови Грінченка