голь
ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота.
Стара супиться та все бурчить: — Нащо нам та голь нещадима здалася! (Вовчок, І, 1955, 113);
Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Черн., Поезії, 1959, 124).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота.
Стара супиться та все бурчить: — Нащо нам та голь нещадима здалася! (Вовчок, І, 1955, 113);
Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Черн., Поезії, 1959, 124).
Словник української мови (СУМ-11)