Значення в інших словниках
-
горянин —
(житель гір) горець, (з Карпат) верховинець.
Словник синонімів Полюги
-
горянин —
горя́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
горянин —
-а, ч. Житель гір; горець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горянин —
ГОРЯ́НИН, а, ч. Житель гір; горець. Інодi проїжджав на гору маленьким iшаком, худеньким i довговухим, величезний, гладкий i пузатий горянин (В.
Словник української мови у 20 томах
-
горянин —
див. житель
Словник синонімів Вусика
-
горянин —
ГОРЯ́НИН (житель гір), ГО́РЕЦЬ, ГІРНЯ́К розм., ГОРІШНЯ́НИН діал.; ВЕРХОВИ́НЕЦЬ (житель Карпат). Першого стрічного горянина Артьомов питав: "Які там, аж за тими горами, є села..?" (С. Чорнобривець); Пісні горців відрізняються од пісень степовиків (А.
Словник синонімів української мови
-
горянин —
Горя́ни́н, -на; горя́ни, -ря́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
горянин —
ГОРЯ́НИН, а, ч. Житель гір; горець. За вечерею.. зібрались: дочка бургомістра, її жених — офіцер прикордонної вахти, лісничий, ще якийсь горянин (Моє життя в мист., 1955, 160); Едельвейс — рідкісна рослина.
Словник української мови в 11 томах
-
горянин —
Горянин, -на м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Словник української мови Грінченка