горянин —
горя́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
горянин —
-а, ч. Житель гір; горець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горянин —
див. горець
Словник чужослів Павло Штепа
горянин —
ГОРЯ́НИН, а, ч. Житель гір; горець. Інодi проїжджав на гору маленьким iшаком, худеньким i довговухим, величезний, гладкий i пузатий горянин (В.
Словник української мови у 20 томах
горянин —
ГОРЯ́НИН (житель гір), ГО́РЕЦЬ, ГІРНЯ́К розм., ГОРІШНЯ́НИН діал.; ВЕРХОВИ́НЕЦЬ (житель Карпат). Першого стрічного горянина Артьомов питав: "Які там, аж за тими горами, є села..?" (С. Чорнобривець); Пісні горців відрізняються од пісень степовиків (А.
Словник синонімів української мови
горянин —
ГОРЯ́НИН, а, ч. Житель гір; горець. За вечерею.. зібрались: дочка бургомістра, її жених — офіцер прикордонної вахти, лісничий, ще якийсь горянин (Моє життя в мист., 1955, 160); Едельвейс — рідкісна рослина.
Словник української мови в 11 томах