Значення в інших словниках
-
дачник —
да́чник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дачник —
-а, ч. Той, хто відпочиває на дачі (див. дача II). || Відпочивальник узагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дачник —
ДА́ЧНИК (той, хто відпочиває на дачі), ЛІ́ТНИК зах. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники (Є. Гуцало); — Колишнє ваше мешкання новий власник розширив і винаймає літникам (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови
-
дачник —
ДА́ЧНИК, а, ч. Той, хто відпочиває на дачі ( див. да́ча²). Дехто з дачників каже, що на тих дачах, що на горі, теж єсть гадюки (Л. Укр., V, 1956, 13); // Відпочиваючий взагалі. Влітку вдова наймала хату дачникам (Донч., IV, 1957, 172); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах