Значення в інших словниках
-
дверці —
две́рці множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
дверці —
дверець, мн. Зменш. до двері. || Стулка, що затуляє отвір у чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дверці —
Две́рці, две́рець, две́рцям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дверці —
ДВЕ́РЦІ, две́рець, мн. Зменш. до две́рі. Чорнів кухарський курінь: він був круглий, з низькими очеретяними стінками й дверцями (Н.-Лев., II, 1956, 221); // Стулка, що закриває отвір у чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
дверці —
Дверці, -рець ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13295. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Чуб. V. 881.
Словник української мови Грінченка