Значення в інших словниках
-
десцендент —
-а, ч. Нащадок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
десцендент —
ДЕСЦЕНДЕ́НТ¹, а, ч., заст., рідко. Нащадок. Виключення з переліку спадкоємців свояків і обмеження спадку тільки десцендентами показує, що родові відносини в XI–XII ст. були ослаблені (з наук. літ.). ДЕСЦЕНДЕ́НТ², а...
Словник української мови у 20 томах
-
десцендент —
десценде́нт [від лат. descendens (descendentis) – низхідний] нащадок.
Словник іншомовних слів Мельничука