Значення в інших словниках
-
дишло —
Дишло: — товста міцна жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней [52]
Словник з творів Івана Франка
-
дишло —
ди́шло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
дишло —
-а, с. Те саме, що дишель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дишло —
А, с. Висока людина.
Словник сучасного українського сленгу
-
дишло —
як із ди́шла гарма́та. Дуже поганий, нікудишній. Мене ж по тилах протримали всю війну, бо з мене вояка, як із дишла гармата (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
-
дишло —
ДИ́ШЕЛЬ (груба жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней; елемент колісного сільськогосподарського реманенту), ДИ́ШЛО, ВИ́РЛО діал.; ВІЙЯ́ (у воловому возі); ВІ́ЙЦЕ заст. (в упряжі плуга між двома парами волів).
Словник синонімів української мови
-
дишло —
ДИ́ШЛО, а, с. Те саме, що ди́шель. Незабаром рослі балагульські коні, розгойдуючи біля дишла масивний дзвоник, везли до Кракова пана підполковника (Стельмах, II, 1962, 256); — Голос великий [у гармати] та розум малий, а треба так...
Словник української мови в 11 томах