Дич —
Дич іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
дич —
дич дикун (м, ср, ст): Ти даремно кажеш, що наш малий не вміє поводитися в церкві. Ти ще інших дітисок не видів, то не діти, а просто дич якась. Ніякого виховання ні в батьків, ні в дітей (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт