Значення в інших словниках
-
Дон —
Дон іменник чоловічого роду річка в Європейській Росії
Орфографічний словник української мови
-
дон —
-а, ч. Слово, що додається до імен знатних чоловіків в Іспанії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дон —
(ісп., італ. don, від лат. dominus – пан) шанобливе звернення до чоловіка в Іспанії та інших іспаномовних країнах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Дон —
Р. в європ. частині Росії; довж. 1870 км, площа басейну 422 тис. км2; витоки на Середньорос. вис., поблизу м. Новомосковська Тульської обл.; впадає в Таганрозьку зат. Азовського м.; гол.
Універсальний словник-енциклопедія
-
дон —
ДОН, а, ч. Слово, що додається до імен знатних чоловіків в Іспанії. В того ж дона Педро купили ми кілька лантухів, попрали їх в озері, на них спали, ними й укривалися замість ковдри (Мур., Бук. повість, 1959, 57).
Словник української мови в 11 томах
-
дон —
Дон, -на м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Словник української мови Грінченка