дружелюбний —
дружелю́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
дружелюбний —
-а, -е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружелюбний —
див. Добрий; дружній
Словник синонімів Вусика
дружелюбний —
ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами).
Словник синонімів української мови
дружелюбний —
ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний. Люди дружелюбні, компанійські люблять теплі кольори, а замкнуті, небалакучі віддають перевагу холодним (Веч. Київ, 26.ХІ 1966, 4).
Словник української мови в 11 томах