дружелюбний
ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний.
Люди дружелюбні, компанійські люблять теплі кольори, а замкнуті, небалакучі віддають перевагу холодним (Веч. Київ, 26.ХІ 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)