екземпляр —
[еиґзеимпл’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
екземпляр —
-а, ч. 1》 Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти). || Тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи і т. ін. 2》 перен. Про людину як представника групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними).
Великий тлумачний словник сучасної мови
екземпляр —
екземпля́р (від лат. exemplar – зразок, приклад) 1. Зразок з числа подібних речей. 2. Представник якогось роду – тварин, рослин тощо. 3. Переносно – особа, яка відзначається дивними, негативними рисами.
Словник іншомовних слів Мельничука
екземпляр —
ОСО́БИНА спец. (окремий живий організм), ЕКЗЕМПЛЯ́Р, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ІНДИВІ́Д книжн., О́СОБЕНЬ рідше, О́СОБ розм. рідше; ПРЕДСТАВНИ́К (як зразок певного класу, роду, виду). Є у риб і звукові сигнали небезпеки.
Словник синонімів української мови
екземпляр —
ЕКЗЕМПЛЯ́Р, а, ч. 1. Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти). «Дзвінка» за давні роки послати не можуть, бо мають тільки в одному екземплярі (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
екземпляр —
рос. экземпляр (від латин. exemplar — зразок, примірник, приклад) — 1. Зразок з числа подібних предметів, речей, документів. 2. Переносно-особа, яка вирізняється рідкісними, оригінальними, дивними негативними діями, рисами.
Eкономічна енциклопедія