екземпляр
ЕКЗЕМПЛЯ́Р, а, ч.
1. Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти).
«Дзвінка» за давні роки послати не можуть, бо мають тільки в одному екземплярі (Л. Укр., V, 1956, 337);
// Тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи і т. ін.
В наших листяних лісах збереглися лічені екземпляри зубра (Фіз. геогр., 5, 1956, 128);
Тільки по Зеравшанському хребту і по долині річки Зеравшан було зібрано до 10 тисяч екземплярів різних рослин і тварин (Видатні вітч. географи.., 1954, 97).
2. перен. Про людину як представника групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними).
— Ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна. Звичайний екземпляр міського інтелігента.., ще й жінки (Смолич, І, 1958, 122);
-Нічого, братику, — заспокоююче сказав він. — 1 серед цих людей є цікаві екземпляри (Кол., Терен.., 1959, 218).
Словник української мови (СУМ-11)