завідувати

1. доглядати, доглянути, подоглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, керувати, скеровувати, скерувати, поскеровувати, правити, справлювати .справляти, справити, посправлювати, посправляти, управляти, управити, повправляти

2. це відвідувати

Значення в інших словниках

1. завідувати — заві́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завідувати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
3. завідувати — (чим) відати, керувати, очолювати що, старшувати <�головувати> де; (усім) стежити за, розпоряджатися, р. радити.  Словник синонімів Караванського
4. завідувати — -ую, -уєш, недок. Здійснювати керівництво, керувати чим-небудь. || розм., рідко. Стежити за виконанням чого-небудь, розпоряджатися чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. завідувати — Заві́дувати, -дую, -дуєш чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. завідувати — ЗАВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Здійснювати керівництво, керувати чим-небудь. Я завідував відділом мистецтва, був комісаром театру Шевченка (Довж., І, 1958, 18); Фермою завідувала літня жінка (Жур., Звич. турботи, 1960, 102); // розм., рідко.  Словник української мови в 11 томах
7. завідувати — Завідувати, -дую, -єш сов. в. завідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. ІІ. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.  Словник української мови Грінченка