Значення в інших словниках
-
заговір —
за́говір іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
заговір —
-вору, ч., зах. Заклин, нашепт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заговір —
ЗАГОВІ́Р, во́ру, ч., розм. Замовляння. [Знахар:] Без шепотіння та без заговору не можна (М. Кропивницький); Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок [примовок], ворожбитства, усіх отих спльовувань...
Словник української мови у 20 томах
-
заговір —
Заговір, -вору м. = замова.
Словник української мови Грінченка