заговір
Змова, див. компльот
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заговір — за́говір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- заговір — -вору, ч., зах. Заклин, нашепт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заговір — ЗАГОВІ́Р, во́ру, ч., розм. Замовляння. [Знахар:] Без шепотіння та без заговору не можна (М. Кропивницький); Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок [примовок], ворожбитства, усіх отих спльовувань... Словник української мови у 20 томах
- заговір — Заговір, -вору м. = замова. Словник української мови Грінченка