1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заговір

загові́р

-вору, ч., зах.

Заклин, нашепт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заговір — за́говір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заговір — Змова, див. компльот Словник чужослів Павло Штепа
  3. заговір — ЗАГОВІ́Р, во́ру, ч., розм. Замовляння. [Знахар:] Без шепотіння та без заговору не можна (М. Кропивницький); Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок [примовок], ворожбитства, усіх отих спльовувань... Словник української мови у 20 томах
  4. заговір — Заговір, -вору м. = замова. Словник української мови Грінченка