задавака —
-и, ж. і ч., зневажл. Пихата, зарозуміла людина; чванько, хвалько.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задавака —
ЗАДАВА́КА, и, ж. і ч., зневажл. Пихата, чванлива людина; чванько. Якось.. образили її: задавака, довгими своїми віями хвастає (Гончар, Тронка, 1963, 65); [Ольга:] А чого в тебе синяк під оком? [Ганя:] Петька вдарив.
Словник української мови в 11 томах